НАЯВУ
нрч. увіч, наяві, наяву, в'яві, явма, наяв, у натурі, (воочию, наглядно) навіч, уявки, перед (живими) очима. [Приснились йому ті карлючки, що називаються літерами, і Семен краще вивчив їх уві сні, ніж увіч (Коцюб.). Я слабую на галюцинації: передо мною увіч постає засмучений материн образ (Крим.). Тужу за нею що-дня, що-ночи, уві сні й наяві борюся (Пачов.). Чи то йому снилось, чи справді наяву усе те діялося (Сторож.). Марення в'яві (Едґ. По). Та чи воно мені усе оце явма діється, а чи уві сні уздрівається? (Мова). «Чи це вам так снилось?» - «Еге, снилось! - у натурі!» (Любеч.). Ще й досі мов навіч їх бачу (Крим.)]. Во сне ли это или -ву? - чи це вві сні, чи увіч (наяві, наяву, в'яві, явма, у натурі)? чи це сон, чи натура? (Яворн.).