Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НАЮРУ
нрч.
1) (на возвышенном месте) на белебні, на голотечі. [Хата стоїть на белебні (Сл. Гр.). Розумна голова: на белебні затишку хоче! (Комар)];
2) (наветру) на повітрі, (на сквозняке) на протягу, на (крізному) повітрі. [Не стій на (крізному) повітрі (Київ)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАЮРУ


матиме такий вигляд: Що таке НАЮРУ