НАШАТЫВАТЬ
нашатать
I. 1) чего - нахитувати, нахитати, (диал.) нахилитувати, нахилитати чого, (расшатывать) розхитувати, розхитати, вихитувати, вихитати, (диал.) роз[ви]хилитувати, розхилитати, вихилитати багато чого, (о мног.) понахитувати, порозхитувати и т. п. [Вихитав багато слупів (Брацл.)];
2) кем, чем, кого, что - нахитувати, нахитати ким, чим, кого, що. Нашатанный -
1) нахитаний, нахилитаний, розхитаний, розхилитаний, вихитаний, вихилитаний, понахитуваний и т. п.;
2) нахитаний. -ться -
1) (стр. з.) нахитуватися, бути нахитуваним, нахитаним, понахитуваним и т. п.;
2) (вдоволь, сов.) - а) (шатая) нахитатися, попохитати (досхочу, до-не(с)хочу), (о мног.) понахитуватися; б) (шатаясь от ветра, усталости и т. п.) нахитатися, попохитатися (досхочу, до-не(с)хочу); в) (слоняясь) навештатися, натинятися, намотатися, нашалатися, поповештатися (досхочу) и т. п. Срв. Шатать, -ся.
II. Нашатывать, нашатнуть - нахитувати, нахитнути кого, що на кого, на що, (наклонять) нахиляти, нахилити що на кого, на що, (о мног.) понахитувати, понахиляти.