Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАЧЁТЧИК
-чица
1) нарахівник (-ка), -ниця, налічільник, -ниця;
2) (чтец, чтица) читець (- тця), читальник, -ниця, (ирон.) читайло (м. р.);
3) (начитанный, -ная) начитанець (-нця), -танка, очитанець (-нця, м. р.), начитник, -ниця. [Одна тільки слухачка його цікавила, - його начитниця, його молитовниця непокірлива (Корол.)].
-чица
1) нарахівник (-ка), -ниця, налічільник, -ниця;
2) (чтец, чтица) читець (- тця), читальник, -ниця, (ирон.) читайло (м. р.);
3) (начитанный, -ная) начитанець (-нця), -танка, очитанець (-нця, м. р.), начитник, -ниця. [Одна тільки слухачка його цікавила, - його начитниця, його молитовниця непокірлива (Корол.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАЧЁТЧИК
матиме такий вигляд: Що таке НАЧЁТЧИК
матиме такий вигляд: НАЧЁТЧИК
матиме такий вигляд: Що таке НАЧЁТЧИК