Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАЧЁТ
I. 1) (действие) нараховування, налічування, оконч. нарахування, налічення; срв.
I. Начитывать;
2) нарахування и нараховання (-ння), налік (-ку), налічка; (недочёт) недолік (- ку), недолічка. На нём -ту сто рублей - за ним недоліку сто карбованців. Делать, сделать - чёт на кого - робити, зробити нарахування (нараховання) на кого, нараховувати, нарахувати на кого.
II. Начёт - примовка и примовки (-вок), приказка и приказки (-зок); прикладка и прикладки (-док); см. Прибаутка.
I. 1) (действие) нараховування, налічування, оконч. нарахування, налічення; срв.
I. Начитывать;
2) нарахування и нараховання (-ння), налік (-ку), налічка; (недочёт) недолік (- ку), недолічка. На нём -ту сто рублей - за ним недоліку сто карбованців. Делать, сделать - чёт на кого - робити, зробити нарахування (нараховання) на кого, нараховувати, нарахувати на кого.
II. Начёт - примовка и примовки (-вок), приказка и приказки (-зок); прикладка и прикладки (-док); см. Прибаутка.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАЧЁТ
матиме такий вигляд: Що таке НАЧЁТ
матиме такий вигляд: НАЧЁТ
матиме такий вигляд: Що таке НАЧЁТ