Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАЦЕЖИВАТЬ
и Нацежать нацедить
1) (процеживать известное количество чего) націджувати, націдити чого. -дить сквозь зубы - націдити крізь зуби;
2) (наливать во что) націджувати, націдити, вціджувати, вцідити чого в що, (из крана, из затыкаемого сосуда ещё) наточувати, наточити, вточувати, вточити чого в що з чого, (о мног.) понаціджувати, повціджувати, понаточувати, повточувати; (вдобавку к ранее нацежённому) підціджувати, підцідити, підточувати, підточити чого. [Націди молока в пляшку (Київщ.). В таку маленьку кварту багато не вцідиш (Брацл.). Веде його до бочок та й точить пів кварти, але тілько наточив, - аж чопа чорт має! (Рудан.). Ходім, меду вточим! (Тобіл.). Підточи наливки в пляшку! (Сл. Гр.)]. Нацеже[ё]нный -
1) націджений, понаціджуваний;
2) націджений, вціджений, наточений, вточений, понаціджуваний и т. п.; підціджений, підточений. -ться -
1) націджуватися, націдитися, понаціджуватися; бути націджуваним, націдженим, понаціджуваним и т. п.;
2) (вдоволь, сов.) націдитися, попоцідити (досхочу), (о мног.) понаціджуватися и т. п.; срв. Цедить.
и Нацежать нацедить
1) (процеживать известное количество чего) націджувати, націдити чого. -дить сквозь зубы - націдити крізь зуби;
2) (наливать во что) націджувати, націдити, вціджувати, вцідити чого в що, (из крана, из затыкаемого сосуда ещё) наточувати, наточити, вточувати, вточити чого в що з чого, (о мног.) понаціджувати, повціджувати, понаточувати, повточувати; (вдобавку к ранее нацежённому) підціджувати, підцідити, підточувати, підточити чого. [Націди молока в пляшку (Київщ.). В таку маленьку кварту багато не вцідиш (Брацл.). Веде його до бочок та й точить пів кварти, але тілько наточив, - аж чопа чорт має! (Рудан.). Ходім, меду вточим! (Тобіл.). Підточи наливки в пляшку! (Сл. Гр.)]. Нацеже[ё]нный -
1) націджений, понаціджуваний;
2) націджений, вціджений, наточений, вточений, понаціджуваний и т. п.; підціджений, підточений. -ться -
1) націджуватися, націдитися, понаціджуватися; бути націджуваним, націдженим, понаціджуваним и т. п.;
2) (вдоволь, сов.) націдитися, попоцідити (досхочу), (о мног.) понаціджуватися и т. п.; срв. Цедить.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАЦЕЖИВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НАЦЕЖИВАТЬ
матиме такий вигляд: НАЦЕЖИВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НАЦЕЖИВАТЬ