Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НАХОРОНИТЬ
1) (напрятать) наховати, понаховувати чого. [Скрізь понаховував добра (Київщ.)];
2) (напогребать) наховати, попоховати кого. [Хіба мало я попоховав родичів! (Звин.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАХОРОНИТЬ


матиме такий вигляд: Що таке НАХОРОНИТЬ