Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАХОДЧИВЫЙ
1) (счастливый на находки), знахідливий;
2) (умеющий найтись) бистродумний, бистрий на розум, бистрий на слово, бистроумний, додумливий, спритний, (остроумный) бистроумний, дотепний, (ловкий) меткий. [Огонь вигадливого та бистроумного гумору не згасав у йому (Н.-Лев.). Не дуже дотепний (Київ). Перо меткого публіциста (Рада). О, меткий хлопець! ніколи не стеряється - знайде, що одмовить (Сл. Ум.)].
1) (счастливый на находки), знахідливий;
2) (умеющий найтись) бистродумний, бистрий на розум, бистрий на слово, бистроумний, додумливий, спритний, (остроумный) бистроумний, дотепний, (ловкий) меткий. [Огонь вигадливого та бистроумного гумору не згасав у йому (Н.-Лев.). Не дуже дотепний (Київ). Перо меткого публіциста (Рада). О, меткий хлопець! ніколи не стеряється - знайде, що одмовить (Сл. Ум.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАХОДЧИВЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НАХОДЧИВЫЙ
матиме такий вигляд: НАХОДЧИВЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НАХОДЧИВЫЙ