НАХОДКА
1) (действие) - см. Нахождение 1 а - в; оконч. - а) знайдення, знахід (-ходу), найдення; нашукання, відшукання; винайдення, натраплення, надибання, (диал.) нагибання; віднайдення; намацання, налапання; напитання. [Щасливе натраплення на спосіб прискорювати темп життя (М. Калин.)]; б) знайдення, відкриття (-ття), відшукання; винайдення; викриття; витрушення; в) визначення, обчислення, вирахування;
2) (найденное) знахідка, нахідка, знахід (-ходу), (редко, обыкнов. найденный) знайда, (диал.) нагибка. [Вряди-годи трапляється знайти нові пам'ятки тогочасної літератури; можливість таких знахідок не виключена й надалі (Рада). Учись сину, - на старість буде як нахідка (Приказка). Становий приїхав тільки на другий день після знайди (М. Левиц.). «Йду до пана знайду продавати». - «Що за знайда! покажи-но!» (Рудан.)]. Удачная -ка - щаслива знахідка;
3) (открытие) відкриття (-ття); (изобретение) винайдення (-ння), винахід (-ходу).