НАХМУРИВАТЬ
нахмурить нахмурювати, нахмурити, похмурити, схмурювати, схмурити, насумрювати, насумрити, (насупливать) насуплювати, насупити, посупити що, (только о бровях) насувати, насунути (брови), (о мног.) понахмурювати, посхмурювати, понасумрювати, понасуплювати, понасувати. -ть брови - нахмурювати (схмурювати, насумрювати, нахмарювати, насуплювати, напускати, насувати), нахмурити (похмурити, схмурити, насумрити, нахмарити, насупити, посупити, напустити, насунути) брови. [Схмуривши чорні брови, стиснувши уста (М. Вовч.). Нахмаривши брови (Крим.). Грізно насупила свої тонкі брови (Н.-Лев.). Посупив брови (Крим.). Напустила брови, як сова (Сл. Гр.)]. Нахмуренный - нахмурений, похмурений, схмурений, насумрений, насуплений, посуплений, насунутий и насунений, понахмурюваний, посхмурюваний, понасумрюваний, понасуплюваний, понасовуваний; (о человеке ещё, прлг.) охмарений, похмурий, хмурий, охмурий. [Нахмурене обличчя (Київ). Нахмурені (насуплені, насунуті) брови (Київ)]. -ться -
1) (стр. з.) нахмурюватися, бути нахмурюваним, нахмуреним, понахмурюваним и т. п.;
2) (возвр. з.) - а) (о человеке и перен.) нахмурюватися, нахмуритися, похмуритися, схмурюватися, схмуритися, похмуріти, похмарніти, насумрюватися, насумритися, (образно) заворситися, (насупливаться) насуплюватися, насупитися, (только о бровях) насуватися, насунутися, (о мног.) понахмурюватися, посхмурюватися, понасумрюватися, понасуплюватися, понасуватися. [Нахмурився, насупився, - мовчить, ані пари з уст (Київщ.). Височенні кручі понахмурювались (Свидн.). Не міг розхмурити брову, що сама собою була похмурилася (Крим.). Усі похмуріли, зажурилися (Мирний). Він похмарнів (Крем.). Полковник насумрився (Корол.). Слобідка потемніла і вся насумрилась понуро й сумовито (Корол.). Всміхнувся, але зараз-же заворсилося його лице (Франко). Нічого не каже, тільки ще гірше насуплюється (Л. Укр.). Брови насупились (Н.-Лев.). Хмара насупилась (Г. Барв.). Стіни понасуплювались (Тесл.). Захарко посупився (Крим.). Брови насунулись, очі викотились (Стор.)]; б)