НАХВАЛИВАТЬ
нахвалить нахвалювати и нахваляти, нахвалити, вихвалювати и вихваляти, вихвалити, (о мног.) пона[пови]хвалювати кого, що. [Нахвалили його, а тепер він і несеться високо (Брацл.). Ач як вихваляє свій крам! (Сл. Ум.)]. Нахвале[ё]нный - нахвалений, вихвалений, понахвалюваний, повихвалюваний. -ться -
1) (стр. з.) нахвалюватися, бути нахвалюваним, нахваленим, понахвалюваним и т. п.;
2) (вдоволь, сов.) - а) нахвалитися, попохвалитися (досхочу); срв. Нахвастаться (под Нахвастывать); б) (кем, чем) нахвалитися ким, чим. Не -литься кем, чем - не нахвалитися ким, чим, не схвалитися ким. [Так добре жити, - не нахвалиться (Сл. Ум.). Не схвалились (не могли -литься) ним (Грінч. I)].