Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАХАЛ
-халка нахаба (общ. р.), нахабник, -ниця, безчільник, -ниця. [Одмовити сьому нахабі (Виннич.). Спритним рухом вибравшись з рук нахабника, (баба) дала йому доброго стусана (Черкас.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАХАЛ


матиме такий вигляд: Що таке НАХАЛ