НАУЩЕНИЕ
1) (действие) наущання, намовляння, підмовляння, призводження, направляння, оконч. наущення, намовлення, підмовлення, призведення, направлення; срв. Наущать;
2) (подговор) науст (-ту), наушання, (обычно) намова, намовка, (ум. намовонька), підмова, при(з)від (-воду), направа, (тайное) нашепт (-ту). [То намова була, бо він сам не годен те зробити (Кам'янеч.). Не здавайся на підмову (Чуб. V). Думають, що то з мене вся направа, щоб не оддавав бомаги (Козелеч.). Од Романа вся направа (Гнід.)]. По -нию - з намови, з підмови, (реже) з наусту, (реже) за намовою и т. д., за при(з)водом (Кониськ.). [Усе оце я чинила з намови і підговору злих людей (Ор. Левиц.). Зневажали князі громаду, за наустом духовенства (Куліш)].