Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАУМЛЯТЬ
наумить
1) нарозумляти, нарозумити, наумляти, наумити, настановляти, настановити на (добрий) розум кого, (научать) навчати, навчити кого, (надоумливать) напоумляти, напоумити кого, (наставлять) напучувати и напучати, напутити кого;
2) см. Напоминать. Наумлённый - нарозумлений, наумлений, настановлений на (добрий) розум, навчений, напоумлений, напучений. -ться -
1) нарозумлятися, нарозумитися, наумлятися, наумитися, навчатися, навчитися; бути нарозумлюваним, нарозумленим и т. п.;
2) (вспоминать) згадувати, згадати, пригадувати, пригадати що.
наумить
1) нарозумляти, нарозумити, наумляти, наумити, настановляти, настановити на (добрий) розум кого, (научать) навчати, навчити кого, (надоумливать) напоумляти, напоумити кого, (наставлять) напучувати и напучати, напутити кого;
2) см. Напоминать. Наумлённый - нарозумлений, наумлений, настановлений на (добрий) розум, навчений, напоумлений, напучений. -ться -
1) нарозумлятися, нарозумитися, наумлятися, наумитися, навчатися, навчитися; бути нарозумлюваним, нарозумленим и т. п.;
2) (вспоминать) згадувати, згадати, пригадувати, пригадати що.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАУМЛЯТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НАУМЛЯТЬ
матиме такий вигляд: НАУМЛЯТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НАУМЛЯТЬ