Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАУДАЧУ
нрч. навмання, навманя[ь]ки, (редко) навдалу, (наавось) на щастя, на щасливого долю, на від[од]чай, (наобум, фамил.) на галай-(на) балай, (куда глаза глядят) світ за очі, світ за очима. [Заблудив, дороги не знаю, їду навманяки (Звин.). У султана навдалу він пустив свою стрілу (Чупр.). Поїхав на галай-на балай (Липовеч.)].
нрч. навмання, навманя[ь]ки, (редко) навдалу, (наавось) на щастя, на щасливого долю, на від[од]чай, (наобум, фамил.) на галай-(на) балай, (куда глаза глядят) світ за очі, світ за очима. [Заблудив, дороги не знаю, їду навманяки (Звин.). У султана навдалу він пустив свою стрілу (Чупр.). Поїхав на галай-на балай (Липовеч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАУДАЧУ
матиме такий вигляд: Що таке НАУДАЧУ
матиме такий вигляд: НАУДАЧУ
матиме такий вигляд: Що таке НАУДАЧУ