НАСЫЛАТЬ
наслать
1) кого, что - насилати, наслати, (о мног.) понасилати кого, чого. [Наслали багато гостинців (Сл. Ум.). Понасилали сюди дурнів на службу (Київщ.). Понасилала їм усячини (Грінч.)];
2) что кому - надсилати, надіслати, (о мног.) понадсилати що кому. [Надіслали наказа (Київщ.)];
3) что на кого, кому, на что - насилати, наслати, (о мног.) понасилати що на кого, кому, на що. [Наслав на нього сон (Рудан.). Прокляття, що він наслав на смоковницю (Крим.)]. Насланный -
1) насланий, понасиланий;
2) надісланий, понадсиланий;
3) насланий, понасиланий. -ться -
1) (стр. з.) насилатися, бути насиланим, насланим, понасиланим и т. п. [Наслано до нас чужих людей (Сл. Гр.). І в канаві у нас джмелі, наче наслано (Борзенщ.)];
2) (вдоволь, сов.) напосилатися. [По тебе не напосилаєшся (Брацл.)].