НАСУПЛИВАТЬ
и Насуплять насупить насуплювати, насупити (лоб(а) или чоло, брови); (о мног.) понасуплювати (лоби или чола, брови); срв. Нахмуривать. Насупленный - насуплений, понасуплюваний. [Мені казали, ти сварлива, злюща, насуплена (Куліш). Насуплене лице (Н.-Лев.)]. -ться - насуплюватися, супитися, на[по]супитися, (диал.) насумритися, (о мног.) понасуплюватися, посупитися; (о небе) насуплюватися, насупитися, засуплюватися, засупитися, за[при]хмарюватися, за[при]хмаритися, повиватися, повитися в хмари; срв. Нахмуриваться. [Один з троянської громади, насупившися, все мовчав (Котл.). Не супишся, не дивишся з-під лоба (Куліш). Насупивсь як той сич (Номис). Сидить, насумрився, - ото сердиться (Грінч.)]. Небо (на небе) -пилось - небо на[за]супилося. Насупившийся - що насупився и т. п.; насуплений.