Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАСТОЛЬНИК
настільник (-ка), о[у]брус (-са), скатерка; срв. Скатерть. [Стіл застелений чистим настільником (Основа 1862). Льоннії обруси на столі (Основа 1862). А по тих столах тонкі убруси (Гол.)].
настільник (-ка), о[у]брус (-са), скатерка; срв. Скатерть. [Стіл застелений чистим настільником (Основа 1862). Льоннії обруси на столі (Основа 1862). А по тих столах тонкі убруси (Гол.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАСТОЛЬНИК
матиме такий вигляд: Що таке НАСТОЛЬНИК
матиме такий вигляд: НАСТОЛЬНИК
матиме такий вигляд: Що таке НАСТОЛЬНИК