Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАСТОЙЧИВЫЙ
1) (энергичный, твёрдый) завзятий, (упорный) упертий, намогливий, (неотступный) невідступний, напосідливий, настійливий, (навязчивый) невідчепний, (назойливый) настирливий, настирний, наважливий, навратливий. [Був завзятий у кожному ділі: як за що візьметься, то не кине, а мудруватиме, поки таки зробить (Харківщ.). Я - людина вперта: сказав, що не піду, поки не віддасте грошей, то й не піду (Київ). Невідступна думка (Кінець Неволі). Не будьте такі напосідливі, - все одно не віддам (Київщ.). Невідчепне бажання (Київ). Під тиском настирного вимагання (Рада). Наважлива думка. (Н.-Лев.). Навратливий чоловік (Н.-Лев.)]. Человек -вый в достижении цели - людина, що вперто йде (простує, прямує) до мети. Он -чив в достижении цели - він уперто йде (простує, прямує) до мети;
2) (легко настаивающийся) настоїстий.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАСТОЙЧИВЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке НАСТОЙЧИВЫЙ