Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАСТИЛ
1) (действие) - см. Настилка 1;
2) насті[и]лка, (из дерева или ровных плит) поміст (-мосту), мостиння (-ння), (из камня) брукування, бруковання, брук (-ку); срв. Настилка 2. - тил досчатый - поміст дощаний. -тил плитный - плит(к)ове брукування (бруковання), кам'яний поміст.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАСТИЛ


матиме такий вигляд: Що таке НАСТИЛ