НАСТЕЖЬ
нрч. навстяж, на(в)стіж, (пров. навстяжи, на(в)стежи, навстяжень, навстежень навстежей), нарозтіж, (зап.) нарозтвір, наотвір. [Навстяж двері одчинили (Котл.). Двері покинули розчинені навстяж (Крим.) І сіни й хата перед тобою настіж (Куліш). Я двері навстіж: - «Іди!» (Кониськ.). Двері настежи розчинені (Л. Укр.). Нащо двері одчинили навстяжень? (Київщ.). Двері у передпокій - нарозтіж (Коцюб.). У нього всі двері нарозтвір (Франко). Покинуті наотвір двері (Л. Укр.)]. Открытый -стежь - від[роз]чинений навстяж, (зап.) розтвором, отвором. [Хата стояла розтвором (Франко). Двері в возівню стоять отвором (Коцюб.)].