НАСОВЫВАТЬ
насовать чего
I. насовувати, насовати, (напихивать) напихати, напхати, (о мног.) понасовувати, понапихати чого. Насованный - насований, напханий, понасовуваний, понапих(ув)аний. -ться -
1) (стр. з.) насовуватися, бути насовуваним, насованим, понасовуваним и т. п.;
2) (набиваться толпой) напихатися, напхатися, напиратися, напертися, насунути. [Наперлося багато народу (Сл. Гр.). А людей скільки насунуло до нас! (Звин.)];
3) (вдоволь, сов.) - а) (совая) насоватися, натикатися; б) (соваясь) насоватися, (туда-сюда) наметушитися, (локтями) напихатися и т. п.; срв. Совать, -ся.
II. Насовывать, насунуть что на что - насувати и насовувати, насунути, (о мног.) понасувати и понасовувати що на що; срв. Надвигать. [Шапку на очі насунув (Котл.)]. Насунутый - насунутий и насунений, понасовуваний. -ться -
1) насувати(ся) и (реже) насовуватися, насунути(ся), понасувати(ся) и понасовуватися; бути насовуваним, насунутим (насуненим), понасовуваним; срв. Надвигаться. [Мовчки насунули хмари (Грінч.)];
2) (наталкиваться) наштовхуватися, наштовхнутися, натикатися, наткнутися, наражатися, наразитися, натрапляти, натрапити на кого, на що.