НАРУЖНОСТЬ
1) (наружн. сторона, поверхность) около, зовнішність, поверховість, по(з)верховість (-ости), верх, поверх (-ху). По -сти дом хорош - зокола (зоколу, назовні, зовні, на погляд, на взір) будинок (дім) гарний;
2) (человека) - а) (внешний вид) (зовнішній) вигляд (-ду), зовнішність, зверхній вигляд, (редко) зверхність, (гал.) поверховість (-ости), (осанка) постава. [Була це людина привабливого вигляду (с располагающей -ностью) (Короленко). Постава свята, а сумління злодійське (Номис)]; б) (физиономия) врода, подоба, природа. Срв. Внешность 4 и 5. [Се був чоловік і на вроду незгірший, і на вдачу (М. Вовч.). Друга любого подобу красну богиня прийняла (Л. Укр.). Гарна дівчина, - такої подоби і не бачили в нас на Україні (Стор.)]. Счастливая -ность - вдатна врода, щаслива зовнішність. Счастливой -сти - що вдався (вдатний) на вроду. -стью, по -сти - назовні, на вигляд, на взір, на вроду, на обличчя. -ность обманчива - врода (зовнішність) облудна. По -сти не суди - не суди з окола (з зовнішнього или з околишнього вигляду).