Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАРОЧИТЫЙ
1) нарочитий, (умышленный) навмисний, умисний; (подчёркнутый) підкреслений; (многозначит.) значущий, значливий, багатозначний;
2) стар. - см. Значительный 1.
1) нарочитий, (умышленный) навмисний, умисний; (подчёркнутый) підкреслений; (многозначит.) значущий, значливий, багатозначний;
2) стар. - см. Значительный 1.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАРОЧИТЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НАРОЧИТЫЙ
матиме такий вигляд: НАРОЧИТЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НАРОЧИТЫЙ