НАРОСТАТЬ
нарости
1) на ком, на чём - наростати, нарости, (о мног.) понаростати на кому, на чому. [Стрижи пана як вівцю, - на йому шерсть наросте (Сл. Гр.). У хаті вогко, аж на стінах цвіль понаростала (Канівщ.)];
2) (выростать во множестве) наростати, нарости, виростати, вирости, (о мног.) пона[пови]ростати. [І коли ці дівчата понаростали? (Чернігівщ.)];
3) (возростать) рости, зростати, зрости, наростати, нарости; ( увеличиваться) збільшуватися, збільшитися. [Зло проти пана Бржозовського росте серед слухачів (Грінч.)];
4) (накопляться) - а) (о процентах, пене и т. п.) наростати, нарости, (диал.) привершуватися, привершитися. [Не спроможен я виплатити боргу: відсотків наросло багато (Київ). Платіть швидше, бо пеня-ж наростає (Київ). Що-року по рублеві привершується (Звягельщ.)]; б) (о капитале) наростати, нарости, нагромаджуватися, нагромадитися, акумулюватися, закумулюватися. [Нас тут не цікавить питання, чи акумулюється ціла надвартість, чи лише частина її (Екон. Наука)]. Наросший - що наріс и т. п., нарослий. [Російська дійсність не давала иншого виходу, иншої підпори нарослому тим часом незадоволенню мас (Рада)].