НАРОСТ
1) (действие) наростання, наріст (-росту);
2) (наросшее) наріст (-росту, м. р.) и (реже) нарість (-рости, ж. р.) наросля, (часто) наростень (-тня), (на кости ещё) накістник, (на дереве ещё, диал.) япина, (в виде кольца, пров.) перещик, (на плоде ещё) струп (-па); специальнее: (шишка, преим. на теле) ґ[г]уля, (пров.) морґуля, ґурґуля, (мозольный) мозоля (-лі), (пров.) могодзуля, мудзуля; (на трубе) налипень (-пня). [Мертва, для всіх руських племен однакова чужа мова, скільки вона не оживлялась свіжими місцевими наростами (Р. Край). На нозі завелась якась нарість (Н.-Лев.). Кістяні наростні вкидаються переважно у робочих коней (Корольов). Вапнякові наплави чи наростні звуть сталактитами (Троян.) Дуплинасті з наростнями буряки (Урядж. Лабор.). Бачите, які в осокора вітровини скрізь та япини (Новомоск.)]. Покрытый -ми - вкритий наростами (наростнями и т. п.)]; (диал.) япинуватий; струпуватий; ґ[г]улюватий;
3) доточка, надточка; см. Надстав 2 б;
4) (зародыш в яйце) заплід (-плоду), заплідок (-дка).