НАРОЖДАТЬ
народить
1) (во множестве кого) народжувати, народити, (о животн. и фам. о челов.) наплоджувати, наплодити, (в особ. о животн.) наводити, навести, приводити, привести, (о мног.) понароджувати, понаплоджувати, пона[попри]водити; наводити кого. [Народила вона йому діточок аж троєчко (Брацл.). Багацько хлопців там наплодить (Котл.). Нігде мені гніздо звити, нігде мені діток наплодити (Метл.). Собака навела цуценят (Сл. Гр.). Вже вона й молодиця, вже й діточок наводила (Квітка)];
2) (рождать кого) народжувати, народити, родити, (с)породити, зроджати и зроджувати, зродити, виплоджувати, виплодити, приводити, привести, (о мног.) понароджувати, повиплоджувати кого. [Так його мама народила (Номис). Вже другого байстрюка привела (Звин.)];
3) (производить кого, что) родити, зродити и породити, плодити, сплодити кого, що; (о земле) зрощати, зростити що. Нарождённый -
1) народжений, наплоджений, наведений, приведений, понароджуваний и т. п.;
2) народжений, (с)породжений, зроджений, виплоджений, понароджуваний, повиплоджуваний;
3) зроджений, породжений, сплоджений; зрощений. -ться -
1) (в прям. и перен. знач.) народжуватися, народитися, уроджуватися, уродитися, (только в прям. знач. фам.) наплоджуватися, наплодитися, (о мног.) понароджуватися, понаплоджуватися; бути народжуваним, народженим, понароджуваним, наплоджуваним, наплодженим, понаплоджуваним. [Народжується українська інтелігенція (Крим.). З кожної краплі народжується гаспид (Грінч.). Нових людей понароджувалося багато (Харк.)];
2) (о луне) народжуватися и народжатися, наставати, настати. [Як місяць народжається, то він молодіє (Март.). Як молодик настає з дощем, то цілий місяць буде дощ (Звин.)].