НАРОДНЫЙ
народні[и]й, (противопол. барскому) людський, (всенародный) всенародні[и]й; (простонародный) простонародні[и]й, простолюдний, простолюдський, людовий, (стар.) посполитий, (государственный) державний. [Комісаріят народньої освіти (Харк.). Народній суд (Київ). Народні пісні (Рудан.). Народні права боронив (Самійл.). В його дух зовсім народний (Самійл.). Людова фантазія залюднила Брокен відьмами та чародіями (Калит.). То земля панська, а то людська (Полтавщ.). Охорона добра всенароднього (Пр. Правда). Людові забобони (Лепк.)]. -ный быт - народній побут (-ту). -ная Воля (партия) - Народня Воля. -ный дом - народній дім. -ное имущество - (все)народнє (державне) добро (майно). - ный комиссар - народній комісар (-ра). -ное ополчение - людове військо, (стар.) посполите рушення. -ная перепись - (все)народній перепис (-су), перепис (опис) людности; срв. Народосчисление. -ное представительство - народнє заступництво. -ная речь - (просто)народня (проста, простолюдна) мова. -ны