Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАРОДНИК
-ница народник, -ниця, (демократ) народовець (-вця), (народолюбец, -бка) народолюб, -любка, народолюбець (-бця), -любниця. [Талановитий татарський поет- народник ногаєць Чергієв (Крим.). Термін «народовець», коли він появився в початку 1860- тих років, значив «демократ» (Драгом.). Ми - народовці стаємо на бік народа (Н.-Лев.). Українським народолюбцям забороняли сповіщати рідний край про все, чим-би освітилась його темрява (Буліш)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАРОДНИК


матиме такий вигляд: Що таке НАРОДНИК