Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАПУТЫВАТЬ
напутать наплутувати, наплутати, (о мног.) понаплутувати. [Наплутала ниток та й пішла, а мені - розплутуй! (Харк.). Наплутав у цій справі такого, що й не розбереш (Богодух.)]. Напутанный - наплутаний, понаплутуваний. -ться -
1) наплутуватися, наплутатися, понаплутуватися; бути наплутуваним, наплутаним, понаплутуваним;
2) заплутуватися, заплутатися, (о мног.) позаплутуватися; срв. Запутываться 1;
3) (вдоволь, сов.) наплутатися, попоплутати (досхочу), (о мног.) понаплутуватися и т. п.; срв. Путать, -ся.
напутать наплутувати, наплутати, (о мног.) понаплутувати. [Наплутала ниток та й пішла, а мені - розплутуй! (Харк.). Наплутав у цій справі такого, що й не розбереш (Богодух.)]. Напутанный - наплутаний, понаплутуваний. -ться -
1) наплутуватися, наплутатися, понаплутуватися; бути наплутуваним, наплутаним, понаплутуваним;
2) заплутуватися, заплутатися, (о мног.) позаплутуватися; срв. Запутываться 1;
3) (вдоволь, сов.) наплутатися, попоплутати (досхочу), (о мног.) понаплутуватися и т. п.; срв. Путать, -ся.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАПУТЫВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НАПУТЫВАТЬ
матиме такий вигляд: НАПУТЫВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НАПУТЫВАТЬ