НАПУТСТВОВАТЬ
1) (наделять кого чем в дорогу) виряджати, випроваджати кого чим. [Я сидів уже на возі, а приятель виряджав мене порадами (Корол.)];
2) (наставлять) напучувати кого на що. [Напучував синів своїх на все добре (Ор. Левиц.)];
3) церк. - проваджати напутньою молитвою, читати напутнє, (особ. с причащ.) давати напуття. Напутствуемый -
1) виряджуваний, випроваджуваний;
2) напучуваний.