Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАПОТЫЧКА
1) (действие) спотикання, оконч. спіткнуття (-ття);
2) (толчок) спотикач (-ча), (тумак) стусан, штурхан, штовхан (-на). [Спотикача як дав (Сл. Гр.). Иноді й штовханів давав (Грінч. II)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАПОТЫЧКА


матиме такий вигляд: Що таке НАПОТЫЧКА