НАПОР
1) (действие) напирання, натискання, налягання, надавлювання, оконч. напертя (- тя), натисне[і]ння, надавлення, напір (-пору), натиск (-ку); срв. Напирать;
2) напір (-пору), (на)тиск (-ку), навал (-лу), (порыв, особ. воздушный) імпет (-ту). [Під напором хвилі (Франко). Тиск води зменшився (Корол.). Перед тиском життя (Корол.). Душний вітер з імпетом бив об гори (Коцюб.). Біг так швидко, мов імпетом його несло (М. Грінч.)]. -ром воды прорвало плотину - тиском води прорвало греблю;
3) навала, налога, наступ (-пу); срв. Наступление 2. [Наше військо відбило ворожу навалу (Київщ.). Що дужчою стає навала пролетаріяту, то суцільнішає зграя капіталістів (Азб. Ком.)].