НАПЛЫВАТЬ
наплыть
1) напливати, наплисти, напливти и наплинути, (о мног.) понапливати. [Неначе хвилі напливали (Шевч.). Звідусіль напливли туди християни, особливо з Дамаску (Крим.). Опісля вже напливло польської мови на Україну (Куліш). Ледве на місяць наплине прозорая хмара, коло на ній засіяє (Л. Укр.)];
2) (наталкиваться плывя) напливати, наплисти, напливти, наплинути, (специальнее) наїздити, наїхати, наштовхуватися, наштовхнутися, (о мног.) понапливати, понаїздити, понаштовхуватися на що. Лодка -лыла на мель - човен наїхав на мілину (на мілке);
3) (набухать) набрякати, набрякнути, набубнявіти, (о мног.) понабрякати. [Чирка (чирей) дуже болить, - бач як набрякла (Зміївщ.)]. Дерево -лыло - на дереві поробилися наплинки (нагони); срв. Наплав 7.