НАПЛОЖАТЬ
наплодить
1) наплоджувати, наплодити, наводити, навести, (о мног.) понаплоджувати, понаводити. [Нігде мені гнізда звити, нігде діток наплодити (Метл.). Дітей понаплоджували, а годувати нічим (Київщ.). Байстрят понаводила (Київщ.)];
2) (распложать) розплоджувати, розплодити, розводити, розвести, (о мног.) порозплоджувати, порозводити. Напложённый -
1) наплоджений, наведений, понаплоджуваний, понаводжений;
2) розплоджений, розведений, порозплоджуваний, порозводжений. -ться - наплоджуватися, наплодитися, понаплоджуватися, поплодитися; бути наплоджуваним, наплодженим, понаплоджуваним и т. п. [У неї як пішли діти, так істино як сарани наплодилося (Г. Барв.). Сухе літо, так багато всякої черви понаплоджувалося (Київщ.). А вони-ж із чого поплодились? - І вони-ж із мужиків породились (ЗОЮР I)].