Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НАПЛЕЧНИК
1) наплечник, (зап.) нараменник (-ка); срв. Оплечник 2;
2) (в мужской рубахе) плічко, (в женск.) уставка, (вышивка) полик (-ка); срв. Оплечник 1. [Полики шовкові (Чуб. V)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАПЛЕЧНИК


матиме такий вигляд: Що таке НАПЛЕЧНИК