НАПЛЁВЫВАТЬ
наплевать
1) напльовувати, наплювати, (сквозь зубы) начвиркувати, начвиркати, (о мног.) понапльовувати, поначвиркувати на кого, на що. [От не люблю куріїв, - понакурюють та понапльовують повну хату (Харк.)];
2) на кого (перен., только сов.) начхати, наплювати на кого, (редко) кому. [Ой, коли-б я, козаченько, була багатенька, наплювала-б я на тебе й на твого батенька (Пісня). Наплюю я багачу, коли своє молочу (Номис). Ат, начхати (наплювати) мені на його, мені про його байдуже! (Миргор.)]. -плюй да и отойди - плюнь (наплюй) та й покинь (відійди);
3) (наслеживать) насліджувати, наслідити, (о мног.) понасліджувати. Это муха -вала - це муха наслідила. Наплёванный -
1) напльований, начвирканий, понапльовуваний, поначвиркуваний;
2) насліджений, понасліджуваний. -ться -
1) (стр. з.) напльовуватися, бути напльовуваним, напльованим, понапльовуваним и т. п.;
2) (вдоволь) напльовуватися, наплюватися, (сквозь зубы) начвиркуватися, начвиркатися, (о мног.) понапльовуватися, поначвиркуватися.