НАПИТОК
напій (-пою), напиток (-тку), (питьё) пиття (-ття), питво, (диал.) питок (-тка), (пойло) пійло, (хмельной ещё) трунок (-нку). [Я п'ю тебе сонце, твій теплий сцілющий напій (Коцюб.). То Хмельницький теє зачував, ще луччих напитків подавав (Ант.-Драг.). Той наркотичний напиток більше дає йому сили, ніж їжа (Крим.). Дав отруту панові підкоморію в питві (Ор. Левиц.). Не жалуйте, діти, трунку дорогого, із двора не випускайте тверезим нікого (Куліш)]. -ток десертный - десертовий (десертний) напій (трунок). -ток заговорный, волшебный - замовний (чарівний) напій (трунок), дання (-ння), чарівне питво, еліксир (-ру). [Дання гірше від трутизни (Номис)]. -ток игристый - іскристий (шипучий) напій (трунок). - тки крепкие, спиртные - трунки (напої) спиртові (міцні, сильні); спиртуози (-зів). [Напій був сильний - за хвильку я заснув, мов камінь (Франко)]. -ток любовный - любовне дання, любощі (-щів), кохан-зілля (-лля). -ток опьяняющий - п'янкий напій (трунок), п'янюче питво. -тки и яства