НАПИВАТЬ
напить
1) (выпивать что-л., сколько в изв. срок) випивати, випити, напивати, напити, (о мног.) повипивати, понапивати що, скільки за який час. [Випили дві четвертини за ніч (Луб.). За один день на п'ять карбованців напив (Богодух.)]. -пили, наели, и след простыл - напили, наїли, та й згадуй як звали;
2) (приобретать питьём что) напивати, напити собі що, допиватися, допитися до чого. Пил, пил, да и -пил водянку - пив, пив, та й допився до водянки (та й напив собі водянку).