Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НАПЕРСНИК
1) наперсник, нагрудник; срв. Нагрудник;
2) (довер. лицо) повірник, вірник, секретник. [Привіт тобі, мій друже вірний гаю, повірнику моїх найкращих дум (Франко). Такий секретник, як Ганна в картагенської цариці (Куліш)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАПЕРСНИК


матиме такий вигляд: Що таке НАПЕРСНИК