Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НАПЕРЕМЕНКУ
нрч. навпереміну, на(в)перемінку[и]. [Помагають їй то одна, то друга навперемінку (Г. Барв.). Наперемінку: то дощ, то виясниться (Номис)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАПЕРЕМЕНКУ


матиме такий вигляд: Що таке НАПЕРЕМЕНКУ