Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАПАСТЬ
I. напасть (-ти), нападок (-дку), нападь (-ди), лихо, пеня, пригода, халепа, нахаба [І відкіля ця напасть на мене взялася! (Звин.). І заступайте од вражди, од бід, напраслини, нападку (Котл.). Така нам лучилася пеня (Сл. Гр.). Кажуть, пригоди учать людей згоди (Грінч.). Халепи якої щоб не напитать (М. Левиц.). Подякував богу, що зняв з мене ту нахабу (Кониськ.)].
II. Напасть, -ся - см. Нападать, -ся. II.. Напасть - см. Нападывать.
I. напасть (-ти), нападок (-дку), нападь (-ди), лихо, пеня, пригода, халепа, нахаба [І відкіля ця напасть на мене взялася! (Звин.). І заступайте од вражди, од бід, напраслини, нападку (Котл.). Така нам лучилася пеня (Сл. Гр.). Кажуть, пригоди учать людей згоди (Грінч.). Халепи якої щоб не напитать (М. Левиц.). Подякував богу, що зняв з мене ту нахабу (Кониськ.)].
II. Напасть, -ся - см. Нападать, -ся. II.. Напасть - см. Нападывать.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАПАСТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НАПАСТЬ
матиме такий вигляд: НАПАСТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НАПАСТЬ