Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАОСЛЕПЬ
нрч. осліп, на-осліп, насліпо, зажмуром; срв. Ослепью. [Стріляли на-осліп (Маков.). Хоч насліпо, та сміло (Франко). Як можна в таке діло зажмуром іти? - треба було добре розпитати та розміркувати (О. Пчілка)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАОСЛЕПЬ


матиме такий вигляд: Що таке НАОСЛЕПЬ