Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НАОБЕЩАТЬ
наобіцяти, -ся, (вост.) наобіщати, -ся. [Отакі ви, дядино! - наобіцяли повну торбу, а тепер і назад (Кониськ.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАОБЕЩАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке НАОБЕЩАТЬ