НАМЁТКА
1) (действие) - а) (набрасывание) накидання, оконч. накидання чого. Одеться в - ку - о[в]дягтися внакидку (наопашки). [Надів кожух унакидку (Валк.)]; б) (детёнышей) метання, приводження, приводіння, оконч. наметання, приведення (малят), (икры) викидання (ікри), нерест (-ту, м. р.) и нересть (-ти, ж. р.); в) (о шитье) нафастриґовування, наживляння (ниткою), оконч. нафастриґування, наживлення (ниткою); (петель) обкидання, оконч. обкидання; г) (руки) набивання, наламування и наломлювання, оконч. набиття (-ття), наламання и наломлення руки;
2) (женский головной убор) намітка, ум. наміточка;
3) (женская полурубашка) накидка;
4) (заплата) латка, соб. лаття (-ття);
5) (у портных) фастриґа, жива нитка;
6) (железная полоса для навески замка) штаба, штиба;
7) (петля) петля, (затяжная) зашморг (-гу); (силок) сільце;
8) (для промера глубины реки) глибомірка;
9) (навык, сноровка) навичка, звичка;
10) см. Намёт 6.