Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАМЕСТНИЦА
1) намісниця;
2) (жена наместника) намісникова дружина, (пані) намісникова (-вої).
1) намісниця;
2) (жена наместника) намісникова дружина, (пані) намісникова (-вої).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАМЕСТНИЦА
матиме такий вигляд: Що таке НАМЕСТНИЦА
матиме такий вигляд: НАМЕСТНИЦА
матиме такий вигляд: Що таке НАМЕСТНИЦА