Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НАМЕНИВАТЬ
наменять намінювати, наміняти (о мног.) понамінювати чого. [Він наміняв дрібних шагів (Сл. Гр.). Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і яєць (Слов'яносербщ.)]. Наменянный - наміняний, понамінюваний. -ться -
1) (стр. з.) намінюватися, бути намінюваним, наміняним, понамінюваним;
2) (вдоволь) намінюватися, намінятися, попомінятися (досхочу) чим з ким.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАМЕНИВАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке НАМЕНИВАТЬ