НАМАЩИВАТЬ
и Намощать намостить
1) (досками, стланью) намощувати, намостити, вимощувати, вимостити, (настилать) настелювати, настелити и настилати, наслати, (камнем, булыжником) вибруковувати, вибрукувати, (вульг.) вибурковувати, вибуркувати, (щебнем) насипати, насипати, висипати, висипати (грузом), нагружати и нагружувати, нагрузити, вигружати и вигружувати, вигрузити, (фашинником) тарасувати, витарасувати, (о мног.) пона[пови]мощувати, понастелювати, повибруковувати (вульг. повибурковувати) и побрукувати, пона[пови]сипати (грузом), пона[пови]гружати и пона[пови]гружувати що чим. [Намостили підлогу (Богодухівщ.). Настелив стелю (Сл. Ум.). Вибуркували багато вулиць (Київ). Витарасували греблю (Кам'янеч.)];
2) (наваливать ворохом, сооружать) намощувати, намостити, змощувати, змостити, (о мног.) понамощувати що. [Жінка не злюбила й високу кровать змостила (Чуб. V)]. Намощённый -
1) намощений, вимощений, настелений и насланий, вибрукуваний и (вульг.) вибуркуваний, насипаний, висипаний (грузом), нагружений, вигружений, витарасуваний, пона[пови]мощуваний, понастелюваний, повибурковуваний, побрукований, пона[пови]сипаний (грузом), пона[пови]гружуваний;
2) намощений, понамощуваний. -ться -
1) намощуватися, намоститися, понамощуватися; бути намощуваним, намощеним, понамощуваним и т. п.;
2) (вдоволь, сов.) намоститися, (о мног.) понамощуватися.