НАМАЧИВАТЬ
намочить
1) кого, что - намочувати, намочити, (о мног.) понамочувати кого, що, повмочати що; (о дожде) намочувати, намочити, (пров.) напірити кого, що; (обмакивать) мачати, намачати що в чому и в що; (вспрыскивать) шпувати, нашпувати що. [Намочила рибу солону, щоб вимокла (Київщ.). Позбирай же всі сорочки та понамочуй (Канівщ.). На ніч шмаття повмочую, а вдосвіта віджиматиму (Проскурівщ.). Щоб тебе дощ намочив! (Приказка). Оце дощ Івана як напірив (Хярківщ.)];
2) чего (заготовлять впрок) намочувати, намочити, наквашувати, наквасити, (о мног.) понамочувати, понаквашувати чого. [Намочила дві діжечки яблук у піспу (в мучном отваре) (Богодухівщ.). Наквасила буряків, яблук (Сл. Ум.)];
3) чем где (сов.) - намокрити, (наплескать) наляпати чим де;
4) (помочиться, сов.) намочити, насечити, (сильно) напудити, (вульг.) насцяти, насикати, (детск.) напісяти, насюсяти, нацюняти, нацюцяти, нацюркати. Намоче[ё]нный -
1) намочений, понамочуваний; (дождём) намочений; намачаний; нашпований;
2) намочений, наквашений, понамочуваний, понаквашуваний;
3) намокрений наляпаний;
4) намочений, насцятий, напісяний. -ться -
1) намочуватися, намочитися, понамочуватися; бути намочуваним, намоченим, понамочуваним и т. п.;
2) (вдоволь) намочуватися, намочитися, (о мног.) понамочуватися; (о мочке припасов ещё) наквашуватися, накваситися, (о мног.) понаквашуватися; (испуская мочу) намочуватися, намочитися, (вульг.) насцятися, (детск.) напісятися.