НАМАНИВАТЬ
наманить наманювати, наманити, наваблювати, навабити, нанаджувати, нанадити, (о мног.) понаманювати, понаваблювати, понанаджувати кого. [Давай до себе наманювати людей (Манж.). Я закличу музики та наманю хлопців (Н.-Лев.). Нарвав квіточок, наманив дівочок (Пісня)]. Наманённый - наманений, наваблений, нанаджений, понаманюваний и т. п. -ться -
1) (стр. з.) наманюватися, бути наманюваним, наманеним, понаманюваним и т. п.;
2) (вдоволь, сов.) - а) наманитися кого, накиватися на кого; б) наманитися; навабитися, нанадитися. Срв. Манить.